Іран
Артеш
Регулярні збройні сили Ірану, успадковані від імперської армії, з конституційним завданням захищати територію країни, — одна з трьох опор, підпорядкованих Верховному лідерові, а не вид єдиних збройних сил.
Контекст, а не цілевказання. Цей атлас описує структуру та історію. Він свідомо не містить поточних місць розташування, актуальної чисельності, переміщень підрозділів і будь-чого оперативно чутливого — модель контенту не має для цього полів. Глибина гілки відображає те, що можна встановити з публічних джерел, а не розмір, спроможність чи значення сили: тонка гілка означає, що держава мало публікує, а кількість записів ніколи не є мірою сили.
Поточний стан
Записи оцінено станом на 2026-10-23
Як організовано сили кожної зі сторін — з’єднання, спадкоємність і підпорядкування, ніколи не розташування чи чисельність.
Іран
Регулярні збройні сили Ірану, успадковані від імперської армії, з конституційним завданням захищати територію країни, — одна з трьох опор, підпорядкованих Верховному лідерові, а не вид єдиних збройних сил.
Іран
Армія, створена для захисту революції, а не території, — другі збройні сили з власними сухопутними, військово-морськими та повітряно-космічними силами, які володіють ракетною програмою та зовнішнім напрямом і підпорядковуються Верховному лідерові паралельно з Артешем.
Іран
Національна поліція та сили внутрішньої безпеки Ірану — третя з трьох гілок, підпорядкованих Верховному лідерові, і опора, яку більшість описів іранських збройних сил повністю оминає.
Іран
Орган між Верховним лідером і трьома військовими опорами Ірану — генеральний штаб, мандат якого полягає в плануванні, координації та інтеграції і який цей атлас свідомо не зображує командувачем сил, які він координує.
Іран
Міністерство виконавчої влади, яке адмініструє, фінансує та здійснює закупівлі для всіх збройних сил Ірану і володіє оборонно-промисловими конгломератами, — організація, що виробляє ракети, які запускає КВІР, і та, щодо якої ухвалено більшість санкційних рішень у сфері озброєнь.
Арабські держави Затоки
П’ять видів збройних сил Міністерства оборони — сухопутні, повітряні, військово-морські, протиповітряної оборони та стратегічні ракетні сили — і лише половина саудівської військової структури, яка має другі збройні сили під окремим міністерством.
Арабські держави Затоки
Повноцінні збройні сили під власним Міністерством національної гвардії, повністю поза Міністерством оборони, — друга опора свідомо розділеної саудівської військової структури, а не ще один вид сил першої.
Арабські держави Затоки
Єдині федеральні збройні сили замість сил семи еміратів — і, з лютого 2026 року, збройні сили держави Затоки, яка зазнала найбільше атак.
Арабські держави Затоки
Невеликі національні збройні сили держави, безпека якої ґрунтується переважно на розміщенні чужих сил, — які проте володіють функцією протиповітряної оборони, що захищає найбільш структурно вразливу енергетичну інфраструктуру в системі.
Арабські держави Затоки
Найменші національні збройні сили із шести, у державі, де розташоване американське військово-морське командування регіону, — устрій, за якого власні сили приймаючої держави не є головним військовим фактом про країну.
Арабські держави Затоки
Збройні сили держави, яка на пам’яті живих поколінь уже одного разу зазнала вторгнення і відтоді будує свою безпеку на зовнішніх гарантіях, — названої в резолюції 2817 серед держав Затоки, атакованих у поточній війні.
Арабські держави Затоки
Збройні сили єдиної держави Затоки, яка є прибережною державою Ормузької протоки і не належить до жодного табору, — сили, значення яких тут полягає в протоці, з якою вони межують, і в нейтралітеті, який її уряд десятиліттями оберігає.
Арабські держави Затоки
Групування для навігації та інституція, а не командування силами: спільний військовий орган РСАДПЗ в Ер-Ріяді, сили держав-членів якого залишаються кожна під власним національним командуванням, — відмінність, яку поточна війна зробила видимою.
Зовнішні держави
Американське бойове командування, зона відповідальності якого охоплює Іран і Затоку, — інституція, яка з лютого 2026 року веде війну Сполучених Штатів, і належне командування США для цієї системи, а не командування будь-якого іншого театру.
Зовнішні держави
Морське партнерство з 47 держав зі штабом у Бахрейні, що керує п’ятьма об’єднаними оперативними групами проти незаконної діяльності недержавних суб’єктів, — під командуванням командувача американського П’ятого флоту, і не учасник війни, яку він також веде.
Зовнішні держави
Коаліція, присвячена саме Ормузу, — утворена в липні 2019 року після нападів на танкери того літа, зі штабом у Бахрейні, з оперативним компонентом під назвою Coalition Task Force Sentinel і мандатом, який, на відміну від мандата ширшої морської коаліції, прямо називає протоку та загрозу торговельному судноплавству.
Зовнішні держави
Оборонна військово-морська операція Європейського Союзу за свободу судноплавства, розпочата в лютому 2024 року проти кампанії хуситів проти судноплавства, — з мандатом до лютого 2027 року, розширеним у 2026 році на моніторинг Ормузької протоки, і єдина військова структура в цьому модулі, підзвітна Брюсселю.
Зовнішні держави
Турецька військова присутність у Катарі — об’єднане командування сил, створене за оборонною угодою 2014 року й розширене під час блокади 2017 року, єдині постійні незахідні зовнішні сили в державі Ради співробітництва арабських держав Перської затоки і структура, на якій трималася роль Туреччини в Затоці до Меккської угоди.
Зовнішні держави
Єдині збройні сили Ізраїлю — одні сили без окремої національної гвардії чи революційного паралельного утворення, і організація, яка розпочала і червневу війну 2025 року, і війну, що почалася в лютому 2026 року.
Зовнішні держави
Збройні сили влади хуситів у Сані — повстанського руху, який у 2014 році успадкував більшу частину арсеналу єменської держави і відтоді перетворився на конвенціоналізовані сили з власними ракетними, безпілотними та береговими компонентами, організовані в сім військових округів, і єдиний недержавний актор у цьому модулі, здатний закрити вузьке місце.
Структура. Кожна сторона — це набір дерев: державні збройні сили, внутрішні сили та групи для перегляду. Запис із позначкою «Групування · не командування» існує лише для того, щоб пов’язані організації можна було знайти разом, — його члени не мають спільного командування, і кожен зазначає свою справжню вищу інституцію.
Стани записів. Повний профіль пройшов перегляд джерел. Запис-заготовка — чесний структурний заповнювач: назва, місце в дереві, загальна роль і датований статус — в очікуванні дослідження. Записи, які ще не досягають навіть цього порогу, зберігаються внутрішньо й на сайті взагалі не з’являються.
Ступені підпорядкування. Зв’язки з вищою ланкою мають ступені:підтверджено, за повідомленнями, спірно,історично або невідомо. Якщо поточна вища ланка не може бути перевірена — як у випадку бригад на тлі поступової корпусної реформи в Україні, — запис указує невідомо, а не вигадує точність.
Спадкоємність, а не забуття. Реорганізовані, об’єднані або розформовані організації зберігають свої записи з датованими зв’язками з попередниками й наступниками — так відображено поглинання ПВК «Вагнер» після 2023 року, а також донецький і луганський корпуси, ніколи не як незмінні.
Кожен запис має дату «стан на» для своїх тверджень і окрему дату «переглянуто» для редакційних перевірок — перегляд ніколи непомітно не оновлює дату стану.
Датовані зміни, які записи цього модуля повідомляють про себе, та виправлення, які публічний журнал фіксує щодо цього атласу, — від найновіших.
Корпус вартових Ісламської революції від власного імені заявив про удар по танкеру за використання «несанкціонованого маршруту» в південній частині протоки і сказав, що дії проти суден-«порушників» більше не обмежуватимуться протокою і що цілями стануть судна компаній, які співпрацюють зі Сполученими Штатами, — заявлена досяжність за межами вод, які Іран заявляє як підконтрольні. Заяву зроблено від імені Корпусу; її віднесення до військово-морських сил — це атрибуція Vigil за функцією.
ПІДПОРЯДКУВАННЯ, ПОДАНЕ ЯК УСТАЛЕНЕ, І МАНДАТ, ПОДАНИЙ ЯК ФАКТ. Force Atlas зображував Центральний штаб під Генеральним штабом як підтверджений батьківський орган, а його запис стверджував, що штаб мав мандат командувати спільними операціями у воєнний час і був задіяний для червневої війни 2025 року. Звіт Розвідувального управління Міністерства оборони США 2019 року стверджує, що його відокремили від Генерального штабу в 2016 році як постійне командування, а указ від 10 серпня 2026 року наказує їх злити; жодного іранського закону, що встановлював би його повноваження, не виявлено. Батьківський зв’язок тепер має ступінь «оспорюється», а мандат подано як опис, а не як факт. Версію питання Watch про дві достовірні суперечливі версії переформульовано: обидва прочитання значною мірою ґрунтувалися на одному компілятивному джерелі, і записи є неповними, а не суперечливими.
Верховний лідер указом призначив Алі Абдоллахі начальником Генерального штабу і наказав завершити інтеграцію Генерального штабу і Центрального штабу «Хатам аль-Анбія»; форму об’єднаного органу не оприлюднено.
Указ Верховного лідера від 10 серпня 2026 року призначив Абдоллахі начальником Генерального штабу і наказав інтегрувати два органи; чи завершено цю інтеграцію і чим є об’єднаний орган, не оприлюднено, тож цей запис залишається окремим.
Почалася блокада іранських портів, яку на морі забезпечує командування; за його власним підрахунком, до 10 жовтня 2026 року чотири судна виведено з ладу і 135 розвернуто. Підрахунки належать стороні, що забезпечує блокаду, і жодного підрозділу, корабля чи позиції не зафіксовано.
Перші удари війни 2026 року вбили його наступника; близько тридцяти високопосадовців, про загибель яких повідомлялося на початку 2026 року, тут поіменно не зафіксовано.
Перші удари війни 2026 року вбили начальника Генерального штабу; посаду зафіксовано як вакантну з лютого до 10 серпня 2026 року, і чи обіймав її в цей час виконувач обов’язків, не встановлено.
Перший удар Ізраїлю у війні червня 2025 року вбив головнокомандувача Корпусу.
Перший удар Ізраїлю у війні червня 2025 року одним ударом убив вище керівництво цих сил.
Перший удар Ізраїлю у війні червня 2025 року вбив начальника Генерального штабу Мохаммада Багері.
Командувача штабу було вбито в перший день війни червня 2025 року, а його наступника, Алі Шадмані, — протягом кількох днів; згодом, за повідомленнями, посаду обійняв Алі Абдоллахі.
Повна історія — у журналі виправлень.