Ізраїль
Армія оборони Ізраїлю
Єдині збройні сили Ізраїлю і сила, присутня на кожній арені цієї системи: війна в Газі з жовтня 2023 року, ліванські фронти 2023–24 і 2026 років та тривалі операції на Західному березі.
Контекст, а не цілевказання. Цей атлас описує структуру та історію. Він свідомо не містить поточних місць розташування, актуальної чисельності, переміщень підрозділів і будь-чого оперативно чутливого — модель контенту не має для цього полів. Глибина гілки відображає те, що можна встановити з публічних джерел, а не розмір, спроможність чи значення сили: тонка гілка означає, що держава мало публікує, а кількість записів ніколи не є мірою сили.
Поточний стан
Записи оцінено станом на 2026-10
Як організовано сили кожної зі сторін — з’єднання, спадкоємність і підпорядкування, ніколи не розташування чи чисельність.
Ізраїль
Єдині збройні сили Ізраїлю і сила, присутня на кожній арені цієї системи: війна в Газі з жовтня 2023 року, ліванські фронти 2023–24 і 2026 років та тривалі операції на Західному березі.
Ізраїль
Регіональне командування ЦАХАЛ для ліванського та сирійського фронтів. У цьому модулі — командування, що воювало з «Хезболлою» у 2023–24 роках і знову у 2026 році та утримує район, який ООН називає передовою лінією оборони.
Ізраїль
Навігаційне групування командувань і формувань ЦАХАЛ, які цей модуль розглядає на фронтах у Газі, на Західному березі та в Лівані. Це не ешелон ЦАХАЛ, і воно не передбачає власного командування: формальний вищий орган кожного члена різний і зазначений у його власному записі.
Ізраїль
Служба внутрішньої безпеки Ізраїлю, підпорядкована Канцелярії прем’єр-міністра: провідне відомство контртерористичної розвідки на Західному березі та ключовий розвідувальний партнер ЦАХАЛ у Газі.
Ліванська держава
Збройні сили Лівану під єдиним Командуванням армії, якому підпорядковані сухопутні війська, Повітряні сили та Військово-морські сили. Саме цим силам держава з серпня 2025 року доручила зосередити зброю в руках держави, починаючи з району на південь від Літані.
Палестинська національна адміністрація
Служби безпеки Палестинської національної адміністрації, з 2005 року організовані законом у три сили — національної безпеки, внутрішньої безпеки та загальної розвідки — під керівництвом Президента як головнокомандувача. Вони діють у тих частинах Західного берега, якими керує Адміністрація, і не діють у Газі з 2007 року.
Політично-збройні організації
Збройна організація «Хезболли», якій уряд Лівану 2 березня 2026 року заборонив військову діяльність і діяльність у сфері безпеки, але яка стала учасником війни, що почалася того самого дня. Її існування та бойові дії у 2026 році підтверджено; її внутрішню форму після обезглавлення керівництва 2024 року та повідомленої реорганізації в менші підрозділи за іранської допомоги — ні.
Політично-збройні організації
Збройне крило ХАМАСу і головна збройна організація в Газі — через ХАМАС сторона документа Ради миру про роззброєння від 30 липня 2026 року, виконання якого не підтверджено. Її довоєнна структура задокументована й є історичною; її нинішня структура невідома.
Політично-збройні організації
Збройне крило Палестинського ісламського джихаду і друга збройна організація в Газі — значно ослаблена війною, із застереженнями щодо документа про роззброєння від липня 2026 року. Її внутрішню структуру не встановлено жодним незалежним джерелом.
Міжнародні органи
Миротворчі сили ООН на півдні Лівану, організовані в Західний і Східний сектори зі штабом у Накурі та морською оперативною групою; їхні операції припиняються 31 грудня 2026 року згідно з резолюцією 2790 (2025), а виведення має відбутися протягом одного року.
Міжнародні органи
Орган під головуванням США, створений у межах припинення бойових дій між Ізраїлем і Ліваном у листопаді 2024 року (S/2024/870) для моніторингу, перевірки та сприяння виконанню, за участю Лівану, Ізраїлю, UNIFIL як приймаючої сторони та Франції. Його засідання було призупинено з 18 березня 2026 року (ООН); його статус відтоді невизначений.
Міжнародні органи
Тристороння група військової координації, створена відповідно до статті 7 Тристороннього рамкового документа США–Ізраїль–Ліван від 26 червня 2026 року «за підтримки та участі США» для забезпечення виконання Рамкового документа. Її склад поза трьома підписантами не оприлюднено.
Структура. Кожна сторона — це набір дерев: державні збройні сили, внутрішні сили та групи для перегляду. Запис із позначкою «Групування · не командування» існує лише для того, щоб пов’язані організації можна було знайти разом, — його члени не мають спільного командування, і кожен зазначає свою справжню вищу інституцію.
Стани записів. Повний профіль пройшов перегляд джерел. Запис-заготовка — чесний структурний заповнювач: назва, місце в дереві, загальна роль і датований статус — в очікуванні дослідження. Записи, які ще не досягають навіть цього порогу, зберігаються внутрішньо й на сайті взагалі не з’являються.
Ступені підпорядкування. Зв’язки з вищою ланкою мають ступені:підтверджено, за повідомленнями, спірно,історично або невідомо. Якщо поточна вища ланка не може бути перевірена — як у випадку бригад на тлі поступової корпусної реформи в Україні, — запис указує невідомо, а не вигадує точність.
Спадкоємність, а не забуття. Реорганізовані, об’єднані або розформовані організації зберігають свої записи з датованими зв’язками з попередниками й наступниками — так відображено поглинання ПВК «Вагнер» після 2023 року, а також донецький і луганський корпуси, ніколи не як незмінні.
Кожен запис має дату «стан на» для своїх тверджень і окрему дату «переглянуто» для редакційних перевірок — перегляд ніколи непомітно не оновлює дату стану.
Датовані зміни, які записи цього модуля повідомляють про себе, та виправлення, які публічний журнал фіксує щодо цього атласу, — від найновіших.
ПОВІДОМЛЕННЯ ЗАПИСАНО ТАК, НІБИ ВОНО КАЗАЛО БІЛЬШЕ, НІЖ КАЗАЛО. У записі було сказано, що Reuters повідомило про ревізію військової організації «Хезболли» офіцерами Сил «Кудс» і встановлення ними безпосереднього нагляду над нею. Повідомлення Reuters від 21 березня 2026 року називає Корпус вартових революції, а не Сили «Кудс», і його твердження про нагляд ґрунтується на одному анонімному джерелі. Тепер у записі сказано саме так, і його поставлено поруч із двома іншими розслідуваннями (Le Figaro, Middle East Eye), які повідомляють про іранську допомогу з командуванням і розходяться в тому, хто був автором переходу до менших підрозділів. Виправлено ще два твердження: «Хезболла» підтвердила загибель людини, яку Ізраїль назвав її начальником штабу, у листопаді 2025 року, але не її посаду, а посади, які широко пов’язують з командирами, убитими у 2024 році, є власними даними «Хезболли» лише щодо кількох із них; решта — ізраїльські атрибуції. У записі про Сили «Радван» було сказано, що все про ці сили після 2024 року походить з ізраїльських джерел; у травні 2026 року джерело, близьке до «Хезболли», також назвало командира операцій цих сил.
ХАМАС та інші угруповання схвалили документ Ради миру щодо роззброєння від 30 липня 2026 року — дорожню карту, за якою національний комітет мав би провести інвентаризацію і зберігання зброї під міжнародною верифікацією, пов’язану з виведенням ізраїльських військ. Посадовець ХАМАС сказав, що її не буде виконано, якщо Ізраїль не виконає своїх зобов’язань; виконання не підтверджено.
Преса повідомила про перше розгортання армії в пілотних зонах під її винятковим контролем — механізм, який Тристоронній рамковий документ від 26 червня 2026 року передбачає для передислокації ізраїльських військ, скоординоване через Групу військової координації для Лівану.
Створена відповідно до статті 7 Тристороннього рамкового документа США–Ізраїль–Ліван, підписаного у Вашингтоні 26 червня 2026 року, «за підтримки та участі США» для забезпечення виконання Рамкового документа; її склад поза трьома підписантами не оприлюднено.
Ізраїль убив командувача збройного крила в результаті удару по місту Газа 15 травня 2026 року, і ХАМАС наступного дня підтвердив його загибель. Наступництво відтоді не оприлюднено.
Уряд наказав армії негайно розпочати частину свого плану на північ від Літані, запобігати запускам і заарештовувати порушників згідно із забороною військової діяльності «Хезболли». У війні, що послідувала, армія змінила розташування і тимчасово відійшла з районів поблизу Блакитної лінії, зберігши певну присутність на південь від Літані (ООН).
Уряд Лівану заборонив військову і безпекову діяльність «Хезболли» як незаконну в день, коли вона відкрила вогонь по Ізраїлю, обмеживши партію політичною роботою і наказавши армії та безпековим службам запобігати запускам і заарештовувати порушників. Заборона змінила правовий статус організації в Лівані; наскільки її виконано, незалежно не встановлено.
Армія заявила, що перша фаза її плану зі зосередження зброї в руках держави досягла своїх цілей і що вона має оперативний контроль на південь від Літані, за винятком районів, які досі окуповує Ізраїль; уряд попросив план для території на північ від річки. Заява належить самій армії, а зміст плану таємний.
Ізраїль заявив, що вбив начальника штабу організації в Бейруті; «Хезболла» підтвердила загибель, не назвавши його посади. Ізраїльська ідентифікація посади — це заява ЦАХАЛ.
Резолюція 2790 (2025) продовжила мандат «востаннє» до 31 грудня 2026 року, попросила UNIFIL припинити операції в цю дату і протягом одного року після неї скоротити присутність і вийти, з урядом Лівану як єдиним постачальником безпеки на півдні Лівану. Жодної домовленості про наступника не ухвалено.
Припинення бойових дій (S/2024/870) розмістило в районі на південь від Літані лише офіційні сили, доручило їм демонтувати несанкціоновану інфраструктуру і конфіскувати несанкціоновану зброю, починаючи звідти, і встановило підтримувану США та Францією мету розгортання 10,000 військовослужбовців на півдні; уряд, що виконував обов’язки, того місяця профінансував набір 1,500 солдатів.
Між липнем і жовтнем 2024 року Ізраїль убив поспіль двох генеральних секретарів і вищих військових діячів, загибель яких «Хезболла» підтвердила, після атак із пейджерами та радіостанціями 17–18 вересня; Наїма Касема обрано генеральним секретарем 29 жовтня 2024 року. «Хезболла» не назвала наступника на жодній військовій посаді.
Перші вісім із 32 бойових машин M2A2 Bradley, замовлених у межах безпекової допомоги США, разом із транспортерами боєприпасів M992, передано армії в порту Бейрута; замовлення оцінювалося в понад $100 млн, згодом надійшли наступні партії, які доповнили транспортери M113, що становлять основу її бронетанкових підрозділів.
Повна історія — у журналі виправлень.